Ирина Князева курирует в Сбербанке работу с розницей и МСБ-сегментом. В отличии от многих банкиров, декларирующих полный переход на работу с клиентами этого сегмента, она признает, что сегодня не все готовы к работе с предпринимателями средней руки, так как до этого были "заточены" на обслуживание крупного бизнеса. Мы расспросили ее о том, почему пока рано говорить о восстановлении кредитования МСБ, готовности банков обслуживать такие компании и будущем розницы.
Ситуація з фінансуванням невеликих сільгоспвиробників потроху поліпшується: на їхній вибір пропонують різноманітні кредитні інструменти
Від усіх фахівців чуємо, що аграрну галузь нині недофінансовано, через це вона не може належно реалізувати свій потенціал. Скасування спецрежиму ПДВ і відшкодування експортного ПДВ на деякі технічні культури знизило дохідність цього бізнесу. Можливості його фінансування за рахунок власних коштів скорочуються. Державної підтримки явно недостатньо, крім того, є істотні зауваження щодо порядку розподілу цієї підтримки, а це предмет окремої розмови. Заповнити грошову порожнечу в галузі намагаються різноманітні фінансові структури.
Дослідники з країн Східного партнерства, в тому числі представники промисловості та МСП, мають можливість подати заявку на отримання грантів ЄС для участі в масштабних заходах з налагодження зв'язків та аналогічних заходах, пов'язаних з програмою ЄС "Горизонт 2020".
Метою грантової програми є розширення наукових зв'язків між країнами-членами ЄС / асоційованими країнами, які не входять до Східного партнерства, та країнами Східного партнерства, а також збільшення кількості учасників з країн Східного партнерства у представлених проектних пропозиціях в рамках програми "Горизонт 2020".
Президент України Петро Порошенко запросив представників бізнесу до обговорення питання про запровадження в Україні нової моделі оподаткування прибутку - оподаткування розподіленого прибутку підприємства.
Про це повідомляє прес-служба Глави держави.
«Я вважаю, що з цього приводу потрібна чесна дискусія з нашими іноземними партнерами і асоціаціями бізнесу. Йдеться не просто про податки. Йдеться про нову філософію. Ми захищаємо цим законопроектом малий та середній бізнес. Значно спрощується облік: що ти вивів – сплати податки. Що залишив – інвестуєш в бізнес», - зазначив Порошенко, висловивши думку, що прихильники такого законопроекта будуть.
Глава держави підкреслив, що готовий до компромісів з цього питання.
«Щодо того, щоб на першому етапі розповсюджувати це лише на малий та середній бізнес, знайти компроміси по іноземним інвесторам. Але 100% це на сьогоднішній день в багатьох країнах, включаючи Грузію, Естонію – спрацювало позитивно», - сказав він.
На переконання Президента, така нова податкова політика кардинально змінить інвестиційний клімат. «Кардинально стимулює інвестиції. Навіщо витягувати гроші? Вкладай в розвиток виробництва. Думаю, що тут на сьогоднішній день ми маємо діяти рішуче. Це є наша спільна зміна інвестиційного клімату в державі», - резюмував Порошенко.
Україна та Литва спільними зусиллями мають виробити дієві механізми підтримки інноваційного ІТ продукту, функціонал якого буде спрямований на поширення та зміцнення кібербезпеки. Голова правління Державної інноваційної фінансово-кредитної установи Володимир Ставнюк взяв участь у панельній дискусії “УКРАЇНСЬКО-ЛИТОВСЬКОГО ФОРУМУ ІННОВАЦІЙ В ІНФОРМАЦІЙНИХ ТА КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЯХ ДЛЯ БЕЗПЕКИ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ”, разом з колегами з Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, директором департаменту Aндрієм Демчуком, заступником Міністра енергетики та вугільної промисловості Наталією Бойко, послом Литви Марюсом Януконісом та заступником Голови Державного агенства з енергоефективності та енергозбереження України Костянтином Гура. Головними тезами першої частини зустрічі стало обговорення ефективного використання інвестиційних можливостей Horizon 2020 та Державної інноваційної фінансово-кредитної установи, передача литовського досвіду у контексті розвитку затребуваного на глобальному ринку ІТ продукту, та пошук ефективних рішень у сфері кібербезпеки. Не обійшлося і без дискусії навколо плана Маршала, який передбачає виділення 50 млрд євро допомоги для заохочення малого та середнього бізнесу в Україні. У своєму виступі Володимир Ставнюк зазначив, що Українська держава в особі Державної інноваційної фінансово-кредитної установи готова брати активну участь у формуванні потужних механізмів підтримки проектів, розвиток яких зміцнюватиме інформаційну безпеку енергетичного сектору як України, так і Європи.